1. Згадати мільйони українців, яких заморили голодом.

2. Пам’ятати, що це зробили навмисно.

3. Віддати шану тим, хто до останнього боровся за життя своє і близьких.

4. Сказати «Я знаю, як було насправді».

5. Пам’ятати, хто і як забирав зерно і життя.

6. Не стерти з пам’яті цілі села, які зникли з карти.

7. Розповісти дітям, що таке геноцид.

8. Згадати всіх загиблих пра-, пра-, навіть якщо вже немає документів чи фото.

9. Нагадати собі, як дорого коштує свобода і хліб.

10. Ніхто більше не зміг знищити нас голодом чи страхом.

11. Навчити дітей та онуків шанувати їжу.

12. Подякувати тим, хто зберіг українське слово, коли за це вбивали голодом.

13. Весь світ знав — це не «поганий врожай», а жорстокий злочин.

14. Бути свідком, а не байдужим спостерігачем історії.

15. Вшанувати тих, хто просто хотів жити.

16. Пам’ять перетворювати в силу для боротьби.

За матеріалами Всеукраїнської програми
 ментального здоров’я «Ти як?»