Назад
30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми
Сьогодні, 30 липня, у світі відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році для підвищення поінформованості громадськості про цю проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів людей, які потерпіли від цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину.
Україна є однією з перших країн Європи, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми (стаття 149 Кримінального кодексу України). Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає своєї актуальності й у XXI столітті для жодної країни світу.
З 24 лютого 2022 року із початком широкомасштабного вторгнення росії на територію України ризик стати жертвою експлуатації стрімко зріс. За цей час понад десять мільйонів людей змушені були покинути свої домівки, з них від п’яти до шести мільйонів є внутрішньо переміщені, чотири мільйони – біженці. Великий відсоток цих осіб становили жінки та діти, які являються найбільш вразливою частиною населення до торгівлі людьми, зокрема, до сексуальної експлуатації та рабства. Значний відсоток становить не менш вразлива група – це діти без супроводу батьків, особи похилого віку, особи з інвалідністю. Для цих груп населення залишається ризик незаконної торгівлі людьми та дітьми, усиновлення, торгівля органами та незаконне донорство. Особи, які перебувають на тимчасом окупованих територіях, також мають великий ризик стати жертвами торгівельного рабства, зокрема, це примушування воювати на стороні агресора, катування та ґвалтування з боку військових, вивезення громадян України до російської федерації, інше. В умовах війни психічний та фізичний стан є нестабільний, як наслідок, люди розгублені, виснажені та налякані, тому не можуть сприймати інформацію критично, стають легкою здобиччю для торговців людьми.
Проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації – як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас. Та для того, щоб протидіяти цьому явищу, необхідно чітко розуміти його основні елементи. Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів.
На сьогодні Україна стикається з багатьма викликами у цій сфері. Насамперед необхідно підвищити інформування громадян про ризики та наслідки потрапляння в ситуації торгівлі людьми як на території нашої держави, так і за кордоном; забезпечити постраждалих осіб необхідною допомогою та захистом, а також здійснення заходів із притягнення винних у цьому ганебному злочині до відповідальності.
Особам, які постраждали від торгівлі людьми українським законодавством гарантується одноразова матеріальна виплата та надання комплексної допомоги (психологічної, соціально-педагогічної, соціально-медичної, юридичної, допомоги у працевлаштуванні та перекваліфікації та інші), виходячи з особистих потреб таких осіб.
Отже, враховуючи існуючу проблему, перед усіма державними органами влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаними територіальними громадами та громадськістю стоїть завдання – враховувати нові виклики торгівлі людьми, що виникли внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, зокрема, посилену увагу приділити ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми, здійсненню соціальної підтримки та реабілітації, проведенню профілактичних та інформаційно-просвітницьких заходів. Спільними зусиллями донести до мешканців області інформацію про проблему торгівлі людьми, повідомити про ризики, правила безпечної поведінки під час працевлаштування за кордоном. Інформувати про гарантований державою захист таких постраждалих.
Назад |