Назад
У Чернігові обговорили роль і значення добровольчого руху в сучасній війні
11 березня в Чернігівському обласному молодіжному центрі проведено онлайн-гутірку на тему «День українського добровольця. Про що це?» за участі істориків і добровольця.
«У 2014-2015 роках в Україні ставлення до добровольчого руху підносилося аж до своєрідного культу. Потім ця ейфорія почала спадати… Так хто ж такі українські добровольці?», — так сформулював головне питання Павло Славинський, доброволець, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог і модератор гутірки.
«З початком російської агресії наприкінці зими – навесні 2014-го армія фактично відсторонилась від участі в захисті держави, спецпідрозділи СБУ та МВС були під впливом постмайданних викликів, тому фактично ні на кого не було покластися. І в цих умовах критично важливим важелем виступило громадянське суспільство у вигляді активістів Майдану. Було прийнято рішення, що загони Самооборони Майдану стануть основою для формування нових добровольчих підрозділів. І першими такими формуваннями стали оперативні батальйони МВС і так звані резервні батальйони Національної Гвардії.
Під час активної фази військових дій навесні і влітку 2014 року усі добровольчі батальйони брали участь у бойових діях разом з підрозділами регулярної армії. Дуже часто вони йшли в авангарді наступу, а під час оборонних дій приймали на себе удар противника. Висновок: літо 2014 року назавжди залишиться в історії війни на Донбасі як «літо добровольців». Фактично саме добровольці виконали свою місію, мобілізувалися і першими встали на захист вітчизни. Саме вони витримали найтяжчий удар у той час, коли армія тільки розгорталась і набирала сили», — наголосив Михайло Жирохов, військовий експерт національного рівня, завідувач філії «Військово-історичний музей» Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.
«Саме добровольці, добровольчий рух врятував нашу країну від загарбання російським агресором навесні-влітку 2014-го.
Варто окреслити: що означає цей термін? Є два типи добровольчих формувань: 1) сформовані без участі та допомоги держави («Правий сектор», «ДУК» та інші); 2) сформовані за участю і в складі силових структур держави (ЗСУ, Національна Гвардія та інші). Крім цього величезна кількість добровольців з березня 2014-го просто йшла у військкомати, щоб в армії захищати батьківщину», — повідомив Сергій Бутко представник Інституту національної пам’яті.
«На сьогодні, коли ще триває війна з російським агресором і частина даних засекречена або чекає на дослідження, можемо дуже приблизно окреслити чернігівський вимір початків українського добровольчого руху навесні-влітку 2014 року. Участь у добровольчих формуваннях, які створювалися незалежно від державних органів: «Правий сектор» та ОУН – до 70 бійців; батальйон «Азов» – 10-15 бійців; батальйон «Айдар» – до 5 бійців; інші формування – до 20 бійців. Участь у добровольчих формуваннях, які створювалися силовими структурами держави: 13-й батальйон територіальної оборони «Чернігів-1» та 41-й батальйон територіальної оборони «Чернігів-2» (перша хвиля) – разом до 600 бійців; добровольчий батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» – 200 бійців. Добровольці з Чернігівщини з березня 2014 року йшли воювати за Україну і через військкомати в Збройні Сили України та всі інші силові структури. Про їхню чисельність казати ще рано. Йде війна…», — поділився першими результатами своїх досліджень військовий експерт Михайло ЖИРОХОВ.
автор тексту Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті
Назад |