Назад

Протидія насильству та забезпечення гендерної рівності в регіоні

Про це говорили на сьогоднішньому засіданні Міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми, за участі заступника голови облдержадміністрації Наталії Романової.

Чернігівська область щороку приєднується до проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства». Цьогоріч у шістнадцятиденний період в області пройдуть різноманітні заходи в навчальних закладах, закладах культури, в державних структурах, тощо. Планується більше 1500 заходів. Всі заходи спрямовуються та націлені на чіткий результат – українське суспільство має бути вільним від насильства, постраждалі особи повинні мати доступ до якісних послуг, а кривдники нести відповідальність.

Всеукраїнська акція триватиме до 10 грудня — Міжнародного дня прав людини. Упродовж 16 днів по всій країні відбудуться заходи для підвищення обізнаності громадян, як протидіяти домашньому насильству. Зокрема, на Чернігівщині планується провести тематичні бесіди, тренінги, лекції, інтерактивно-інформаційні заняття, семінари тощо. Читати також На Чернігівщині стартувала Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації Ніна Лемеш навела статистичні дані, які свідчать, що і для Чернігівщини проблема домашнього насильства є актуальною — лише за 9 місяців цього року в органах поліції зафіксовано 2064 відповідні звернення, з яких 95% надійшли від жінок.

Також на засіданні говорили про механізм забезпечення гендерної рівності на регіональному рівні. Зокрема про роботу щодо розвитку жіночого бізнесу та підтримки підприємництва в області, про роль громадських організацій у впровадженні гендерних підходів в об’єднаних територіальних громадах.

Сьогодні світ загалом рухається у напрямку правової й економічної гендерної рівності. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є головною передумовою розвитку людського потенціалу. Сфера гендерної політики охоплює всі 17 цілей сталого розвитку ООН та впливає на всі аспекти життя. Гендерна нерівність є перешкодою сталому розвитку та причиною зниження ефективності політичного курсу країни, спрямованого на утвердження соціальної справедливості.

У Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки визначено такі основні стратегічні напрямки:

• запобігання гендерним стереотипам та сексизму;
• запобігання та боротьба з насильством щодо жінок та домашнім насильством;
• забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя;
• досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень;
• захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців та жінок-шукачів притулку.

В Україні сформовано певну законодавчу базу у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проте в суспільстві реально існує гендерний дисбаланс та насильство. Жінки і чоловіки на практиці не користуються однаковими правами, зокрема, це стосується нерівності заробітної плати та відсутності паритетного політичного представництва.

Економічна незалежність та розширення прав і можливостей жінок є передумовою для забезпечення гендерної рівності.

Враховуючи вищезазначене, державним структурам, які здійснюють політику гендерної рівності, важливо співпрацювати з інститутами громадянського суспільства щодо покращення ситуації у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а саме з:

1) імплементації гендерної рівності у реформу децентралізації, яка включає:

• організацію навчання представників органів влади місцевого самоврядування та жіночого активу, щодо реалізації принципу рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в ОТГ;
• формування усталеної громадської думки у населення ОТГ стосовно того, що гендерна рівність є важливою складовою процесу демократизації українського суспільства;
• розвиток жіночого підприємництва, жіночого бізнесу;
• розроблення та прийняття програм, спрямованих на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

2) державним структурам, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, науковцям і студентській молоді варто об’єднати зусилля та наявні ресурси задля забезпечення ґендерної рівності, проводячи спільні заходи;

3) впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування як чинника забезпечення ефективного використання державних коштів.

Назад