Анонси
 
 
 

 

Назад

Білоруські Куропати: трагедія національного масштабу

Сотні тисяч мирних людей були розстріляні у лісовому урочищі Куропати в 30-ті роки XX століття, що неподалік від Мінська (Республіка Білорусь). Про це свідчать факти зібрані на виставці «Правда про Куропати. Факти, документи, свідчення», яку відкрили сьогодні, 19 червня, у Чернігівському обласному молодіжному центрі. 

Організатори виставки — Український інститут національної пам’яті за підтримки Чернігівської ОДА, білоруська ГО «Експерти в обороні Куропат», Марат Горевой - співавтор документально-мистецької виставки.

Про цей злочин комуністичного режиму громадськість дізналась лише у 1988 році.

Вперше виставка була презентована у Києві 18 травня цього року. Чернігів — друге місто в Україні, куди привезли експозицію за межі сусідньої Білорусі. Серед міст, де передбачається експонування є Харків, Житомир, Луцьк, Тернопіль та Львів. Ініціатори виставки планують зробити її міжнародною.

Як зазначає співавтор виставки, білоруський журналіст Марат Гаравой, Куропати — своєрідна «фабрика смерті» всього за 13 кілометрів від Мінська. Десять років сюди привозили так званих «ворогів» на розстріл. За різними підрахунками, кількість жертв — від 30 до 300 тисяч осіб. Тут загинули кращі носії генофонду нації. 

— Сьогоднішня виставка — це демонстрація ще одного злочину комуністичного режиму проти людства. Ми пам’ятаємо про Великий терор 1937-1938 років, Голодомор 1932–1933-х. Від сталінських репресій постраждав не тільки український народ. І про це має знати весь світ, — зазначила заступник голови ОДА Наталія Романова.

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області розповів факти про діяльність НКВД на Чернігівщині.

Виставка експонуватиметься в Чернігівському обласному молодіжному центрі упродовж трьох тижнів за адресою: вул. Магістратська, 3.

Автори виставки зазначають, що пошук інформації про людей, які постраждали від комуністичного тоталітарного режимів не є загальнодоступною, адже існують перепони з відкритістю і доступністю в архівах. Попри зусилля громадських діячів, інформація про події в Куропатах для більшості жителів Білорусі недоступна. 

Довідково. Тільки через п’ять років після відкриття Куропат держава під тиском громадськості надала їм статус історично-культурної пам’ятки міжнародного значення. І тільки через 16 років затвердила межі зон охорони. Однак ці межі неухильно скорочуються через ставлення влади до пам’ятки.

Куропати взагалі не згадуються у шкільних підручниках історії Білорусі, хоча це національна трагедія. В урочищі зафіксовано десятки випадків вандалізму, однак правоохоронні органи жодного разу не затримали злочинців. А коли в 2008 році це здійснили громадські активісти, злочинці залишилися непокараними. В 1989 році білоруський уряд прийняв постанову про зведення в Куропатах пам’ятника, але постанова не виконана і до сьогодні.

Люди самі вшановували в Куропатах пам’ять жертв НКВД, в тому числі своїх дідів і батьків, місце поховання яких невідоме. Білоруська громада не раз зупиняла намагання забудовників та влади знищити пам’ять про трагедію та домоглася включення в охоронну зону Куропат «Дороги смерті», якою в 1930-і роки людей везли в «чорних воронках» на розстріл.

В урочищі стоять сотні хрестів, поставлених людьми з усієї Білорусі. Меморіальний камінь в Куропатах поставили білоруські євреї, є хрест пам’яті від поляків, стоїть пам’ятник від американського народу — меморіальна лава, яку передав президент США Білл Клінтон.

Довідкові матеріали з сайту: http://www.memory.gov.ua/news/u-kievi-vidkrili-vistavku-pro-tragediyu-u-biloruskikh-kuropatakh

Назад